词语解释
宋时蜀人用以称中原语音； 指《论语》。
随机推荐
- jiàng yǎng降仰
- měi bǎo美宝
- bì bèi臂鞴
- chén yì沉抑
- huì ān惠安
- tài gǔ zhòu太古宙
- liù jú六局
- tiào zhá跳闸
- liè shēng躐升
- zǐ wēi shěng紫微省
- yù rán郁然
- jū suǒ拘琐
- tiān fá天罚
- xià shǒu下手
- chēng ná撑拏
- shǎn shū陕输
- kuí yì暌异
- biāo jì摽季
- piān dú篇牍
- gǔ qì古器
- zéi zi贼子
- xiàn pú献璞
- fāng hóu方侯
- róng lěi戎垒
- qīng sī清思
- xūn yù獯鬻
- xiǎo niǎn小辇
- chī jìn笞靳
- bì zōu毕陬
- yóu mù柚木