词语解释
诗文的一种风格。谓清新奇妙的境界。唐司空图《二十四诗品》有"清奇"一品； 美妙奇异； 清秀不凡。
随机推荐
- jìng rì竟日
- yàn yú燕余
- mào míng贸名
- jiē qiāng接腔
- mín tīng民听
- píng huà平画
- lín yōng临雍
- xué qián qī学前期
- páng chǐ厖褫
- zhōng chuò中辍
- hóng sè红色
- jiàn zào建造
- fú líng浮菱
- jiū jiū究究
- jī jī肌肌
- shēng zhí生执
- zhēn gěng贞绠
- shòu cái寿材
- xióng móu雄谋
- qiān pái迁排
- guǐ yào晷曜
- shí xiá石峡
- zǒu mǎ bào走马报
- qí lì奇丽
- lǎo tóu piào老头票
- zhàng bù账簿
- léi gǔn雷辊
- zhòu shǐ宙始
- zhū lín株林
- láo fàn wǎn牢饭碗